Тема самоосвіти.

23.01.2016 20:53

Доповідь на тему: «Сучасний урок, як найперспективніша форма організації пізнавальної діяльності учня.»

Питання активізації навчання учнів відносяться до числа найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики. Реалізація принципу активності в навчанні має певне значення, оскільки навчання і розвиток носять діяльнісний характер, і від якості навчання як діяльності залежить результат навчання, розвитку та виховання учнів. Сучасний урок – це ефективний урок, де активізована розумова діяльність учнів, де вчитель постійно має вдосконалювати відомі методи роботи, шукати засоби, які б сприяли глибокому засвоєнню програмного матеріалу. Існують різні форми навчання. І викладач, свідомий того, що більшість учнів потребують різних методів навчання, для досягнення успіху повинен пам’ятати про це. Від занять, де в центрі уваги перебуває викладач, в епоху інформації слід переходити до уроків, де учні діють і самі доходять висновків з допомогою викладача. За таких умов учні прагнуть бути почутими, намагаються висловлюватися з поданої теми, пропонувати, не боячись помилитися, свої варіанти. Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль викладача як авторитарного транслятора готових ідей змінилася на коригування ним інтелектуального і творчого потенціалу учнів. Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження нових новітніх освітніх технологій. Серед них найперспективнішою видається інтерактивна технологія. Адже завдяки їй учень стає активним учасником процесу. Прагнення постійно оптимізувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення кращих педагогічних технологій, що використовувалися до цього часу. Подальший їх розвиток пов’язаний із орієнтацією на реалізацію сучасних концепцій освіти і виховання. Сучасний педагог у навчально-виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Тому вчитель – майстер має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження даних технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та ін.). Але той вчитель, який прагне розкрити всі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики. Для успішного впровадження технологій розвивального навчання необхідно пам’ятати, що уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Учнів потрібно вразити, здивувати, зацікавити та інтригувати. Заняття з використанням інтерактивних технологій проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що відбувається розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків читання, в учнів виникає бажання читати художню, наукову літературу, дитячі газети і журнали. Використання інтерактивних технологій - це не самоціль. Це не лише засіб створення атмосфери співробітництва, порозуміння і доброзичливості, а й можливості дійсно реалізувати основні засади особистісно-орієнтованого навчання. Адже застосування інтерактивних технологій на уроках англійської мови дає змогу створювати навчальне середовище, що допомагає учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. Інтерактивне навчання найбільше відповідає особистісно-орієнтованому підходу до навчання. Моделюються реальні виробничі ситуації, пропонуються проблеми для спільного розв’язання. У даному випадку це виражається у тому, що засвоївши умовні позначення засобів автоматизації, учні переходять до більш складного етапу – побудування контурів регулювання. І тут вступає до сили наступний метод інтерактивного навчання – визначення головних і проміжних задач, уміння передбачати наслідки свого вибору, його об’єктивна оцінка. При складанні функціональних схем дільниць виробництва проявляється сутність інтерактивного навчання – це форми сумісної діяльності учнів: всі учасники навчального процесу взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, сумісно вирішують проблеми. Інтерактивне навчання вирішує три задачі : навчально-пізнавальну, комунікаційно-розвиваючу, соціально - орієнтаційну (результати якої проявляються за межами учбового часу і простору). Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Дослідження, проведені Національним тренінговим центром, показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень були відображені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання». Лекція - 5% засвоєння Читання - 10% засвоєння Відео/аудіо матеріали - 20% засвоєння Демонстрація - 30% засвоєння Дискусійні групи - 50% засвоєння Практика через дію - 75% засвоєння Навчання інших / застосування отриманих знань відразу ж - 90% засвоєння Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання. В сучасній дидактиці виділяють чотири форми організації навчальної діяльності учнів: • парна (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем); • групова (вчитель одночасно навчає весь клас); • кооперативна (колективна) (всі учні активні і навчають один одного); • індивідуальна (самостійна) робота учня. Кожна з цих форм має свої особливості, які необхідно враховувати, підбираючи ті чи інші способи організації засвоєння учнями знань (методи, технології). Як і чим зацікавити учнів різного віку, щоб предмет був для них цікавим, потрібним, таким, коли на урок хочеться йти, а з уроку – ні. Напевно, найважливіше – створювати такі ситуації на уроці, щоб учні були постійно в пошуку і знаходили відповіді на різні питання. Спираючись на наявні у сучасній педагогічній літературі рекомендації, зокрема про те, що основний сенс сучасної навчальної діяльності повинен полягати у підвищенні пізнавальної активності учнів, стимуляції інтересу до навчальних занять; розвитку ініціативи і творчості потенціалу особистості учня;вона також повинна допомогти створити у вчителів установку на творчу професійну діяльність, на постійний пошук. Добра поінформованість вчителів про новації є передумовою схильності до творчості. Задоволення професією і своїм місцем роботи збільшує позитивне відношення до новацій. Застосування новацій в навчальній технології стимулює вчителя застосовувати відповідні новації в організації і методиці навчальної роботи. Інноваційні процеси визначають динаміку прогресивного розвитку освіти і виховання. Учні більше цінять вчителів які застосовують новації, на таких уроках вони більш активні, творчість вчителя збуджує в них бажання випробовувати й власні сили в творчій діяльності. Пізнавальна діяльність - це єдність чуттєвого сприйняття, теоретичного мислення і практичної діяльності. Вона здійснюється на кожному життєвому кроці, у всіх видах діяльності і соціальних взаємин учнів, а також шляхом виконання різних предметно-практичних дій в навчальному процесі. Але тільки в процесі навчання пізнання набуває чітке оформлення в особливій, властивій тільки людині навчально-пізнавальної діяльності або навчанні.

Сучасний урок,.pptx (140677)

Теги:

| | | | | |

Назад